Оновлено 7 грудня 2023 року
Медичні послуги, надані українським біженцям
Дані, опубліковані в останньому звіті про реакцію Румунії на кризу українських біженців (червень 2023 року), свідчать про те, що Міністерство охорони здоров’я витратило понад 8 мільйонів євро на медичні послуги для українських біженців. Згідно з останніми офіційними даними про українських біженців, які отримали медичні послуги (Реакція Румунії на кризу українських біженців – червень 2023 року1):
- 31 024 українських біженців отримали невідкладну медичну допомогу
- 394 українські біженці з проблемами психічного здоров’я пройшли медичне обстеження
- 507 біженців отримали послуги з охорони психічного здоров’я (з акцентом на депресію)
- 195 осіб отримали психоемоційну підтримку
За даними УВКБ ООН, до жовтня 2023 року організації-партнери в рамках Регіонального плану реагування на проблеми біженців надали (https://data2.unhcr.org/en/dataviz/288?sv=54&geo=10782 ):
- 7 582 обстеження психічного здоров’я для 7 288 українських біженців
- 6 573 медичних оглядів для 6 405 українських біженців
- Інформаційні послуги щодо доступу до медичних послуг надані більш ніж 30 000 українських біженців
Виклики
- Мовний бар’єр є найважливішою проблемою в доступі українських біженців до первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Цей бар’єр спричиняє як небажання лікарів надавати медичні послуги через побоювання звинувачень у недобросовісній практиці, так і небажання біженців користуватися такими послугами, оскільки вони не розуміють, що їм рекомендують. Незважаючи на обіцянки зробити доступною для лікарів послугу онлайн/телефонного перекладу (Координаційна нарада ВООЗ з питань охорони здоров’я, Протокол наради від 27 вересня 2023 року2), її досі не створено.
- Доступ до державних служб охорони здоров’я (за винятком служб екстреної медичної допомоги) є величезною проблемою через низьку кількість українських біженців, зареєстрованих у сімейних лікарів, або через труднощі в отриманні послуг спеціалістів через мовний бар’єр.
- Низький рівень повного покриття вакцинами дітей через відсутність медичної документації з України, яка б підтверджувала, що вакцини не дублюються і що застосовується правильний графік вакцинації (Відповідь Румунії на українську кризу біженців – червень 2023 р.).
1 Реакція Румунії на кризу біженців з України Щомісячний огляд – червень 2023 р., https://protectieucraina.gov.ro/1/wp-content/uploads/2023/07/Refugee-Response-Snapshot-June-2023.pdf
2 Координаційна нарада ВООЗ з питань охорони здоров’я, Протокол наради – 27 вересня 2023 року. https://data2.unhcr.org/en/documents/details/103922
- Низький доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я через мовний бар’єр, брак інформації, дефіцит таких послуг (планування сім’ї, а також спеціалізовані акушерські та гінекологічні обстеження), дискримінацію, з якою вони стикаються, і навіть брак фінансових ресурсів. Часто українські біженці вважають за краще їхати за такими послугами в Україну, незважаючи на ризики для життя (Центр репродуктивних прав, 20233).
- Відмінності в якості охорони материнського здоров’я під час пологів (широке використання кесаревого розтину та інших медичних втручань для прискорення пологів, відокремлення новонароджених дітей від їхніх матерів одразу після народження в багатьох випадках, відсутність акушерської допомоги та охорони материнства) змушують багатьох українських біженців неохоче користуватися цими послугами в державних лікарнях (Центр репродуктивних прав, 20234).
- Обмежений доступ до послуг з охорони психічного здоров’я, особливо для дітей та підлітків, через відсутність україномовних психологів, оскільки їхні дипломи не визнаються і вони не можуть бути сертифіковані Колегією психологів5. У той же час, кількість російськомовних або україномовних психіатрів дуже обмежена.
- Обмежений доступ до медичного обладнання та ліків, оскільки біженці не зареєстровані у сімейних лікарів, труднощі комунікації з сімейними лікарями або лікарями-спеціалістами, відсутність інформації про можливості придбання такої продукції, відсутність необхідних фінансових ресурсів.
Основи державної політики
Хоча державна політика Румунії передбачає визнання освіти, здобутої громадянами України, у випадку з медичними працівниками цього важко досягти. Надзвичайна постанова № 20/2022 про працевлаштування громадян України передбачає, що положення не поширюються на регульовані професії лікаря, стоматолога, фармацевта, медичної сестри, відповідальної за загальний догляд, акушерки. Для цих професій необхідні документи, що підтверджують професійну кваліфікацію.
3 Центр репродуктивних прав. (2023). Допомога в кризових ситуаціях: Неспроможність гарантувати сексуальне та репродуктивне здоров’я і права біженців з України в Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. Доступно за посиланням: CRR_UkraineReport_Romanian_SCREEN_V8_CHECKED.pdf (reproductiverights.org)
4 Центр репродуктивних прав. (2023). Допомога в кризових ситуаціях: Неспроможність гарантувати сексуальне та репродуктивне здоров’я і права біженців з України в Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. Доступно за посиланням: CRR_UkraineReport_Romanian_SCREEN_V8_CHECKED.pdf (reproductiverights.org)
6 Деліу Олександра та Тріфан Олена. (2023) Звіт про потреби та труднощі, з якими стикаються українські біженці в Бухаресті. Визначення сприйняття та оцінок. Асоціація соціальних центрів. Доступно за посиланням: https://asociatiasocialincubator.org/wp-content/uploads/2023/10/Raport-Impreuna-pentru-Ucraina.pdf
Враховуючи відмінності у навчальній програмі українських лікарів та їхні обмежені знання румунської мови (відповідно до Закону № 95/2006 про реформу охорони здоров’я, знання румунської мови є обов’язковою умовою для здійснення медичної практики в Румунії), українським лікарям практично неможливо отримати ліцензію на здійснення медичної практики.